вистачати


вистачати
yetmek; yetişmek

Українсько-турецький словник. 2009.

Look at other dictionaries:

  • вистачати — і вистарча/ти, а/є, недок., ви/старчити, чить, ви/стачити, чу, чиш, док. 1) чого і без додатка, безос.Бути достатнім для чого небудь. 2) перех. і без додатка, заст. Забезпечувати чимсь, давати, постачати щось у достатній кількості …   Український тлумачний словник

  • вистачати — [виестача/тие] а/йеи …   Орфоепічний словник української мови

  • вистачати — вистачити (чого й без додатка, безос. бути достатнім для кого / чого н.), ставати, стати …   Словник синонімів української мови

  • вистачати — дієслово недоконаного виду безос …   Орфографічний словник української мови

  • старчити — вистачати (сил) [IV] …   Толковый украинский словарь

  • бракувати — I у/є, недок., безос. Не вистачати, не бути. •• Ті/льки цього/ [ще] бракува/ло! уживається, коли сталося (або може статися) що небудь небажане, неприємне. II у/ю, у/єш, недок., перех. Визнавати незадовільним, низькоякісним. || Відкидати,… …   Український тлумачний словник

  • виставати — I стає/, недок., ви/стати, стане, док., чого і без додатка, безос., заст. Вистачати. II стає/, недок., ви/стати, стане, док., діал. Виступати (у 2, 4 знач.) …   Український тлумачний словник

  • вистарчати — див. вистачати …   Український тлумачний словник

  • вистарчити — див. вистачати …   Український тлумачний словник

  • вистачити — див. вистачати …   Український тлумачний словник

  • діставати — стаю/, стає/ш; наказ. сп. дістава/й; недок., діста/ти, а/ну, а/неш; наказ. сп. діста/нь; док., перех. 1) Брати, витягувати що небудь звідкись. 2) Дотягуючись, досягаючи, доторкатися до чого небудь. 3) Здобувати, відшукувати що небудь, долаючи… …   Український тлумачний словник